ПАТРИАРШИЙ И СИНОДАЛЬНЫЙ ТОМОС
ПРЕДОСТАВЛЕНИЕ АВТОКЕФАЛЬНОГО ЦЕРКОВНОГО УСТРОЙСТВА ПРАВОСЛАВНОЙ ЦЕРКВИ УКРАИНЫ
Варфоломей, милостью Божией Архиепископ Константинополя, Нового Рима и Вселенский Патриарх
«Вы приступили к горе Сион… и в церковь первенцев» (Евр. 12:22-23), блаженный среди народов Апостол Павел говорит всем верным: и действительно Церковь является горой, потому прочной и стойкой, незыблемой и непоколебимой. Но хотя одним стадом и одним телом Христовым есть и называется Церковью Божией, которая повсеместно имеет исповедание Православной веры, общность таинства в Духе Святом и незыблемость Апостольского преемства и канонического порядка, ещё от апостольских времён состоит из Церквей, расположенных по местам и странам, внутренне самоуправляемых собственными пастырями и учителями, и служителями Евангелия Христова, то есть каждого места епископами, по причинам не только исторического значения городов и стран в мире, но и вследствие особых пасторских необходимостей в них.
Итак, поскольку благочестивая и Богом хранимая земля Украины укреплена и возвеличенная высшим промыслом и получила свою политическую независимость, государственные и церковные руководители которой уже почти тридцать лет горячо просят её церковного самоуправления и бок о бок с народом и единогласно с давними его просьбами своего времени обращёнными к святейшему Апостольскому Константинопольскому престолу, который по многовековым каноническим преданиям обязан заботиться о Святых Православных Церквях, которые имеют в этом потребность, а более всего о тех, которые всегда с ним связаны каноническими узами, например историческая Митрополия Киевская, — это наша Покорность с Преосвященным при нас Митрополитами и Всечестными возлюбленными в Святом Духе братьями и сослужителями, по обязанности заботы Великой Христовой Церкви за Православный мир, для исцеления постоянно угрожающих расколов и разделов в поместных Церквах, однодумно определяем и провозглашаем, чтобы вся Православная Церковь, находящаяся в пределах политически сформированного и полностью независимого государства Украина вместе со Священными Митрополиями, Архиепископатами, Епископатами, монастырями, приходами и всеми в них церковными учреждениями, находящимися под покровом Основателя Единой, Святой, Соборной и Апостольской Церкви Богочеловека Господа и Спасителя нашего Иисуса Христа, существовала отныне канонически автокефальной, независимой и самоуправляемой, имея Первого в церковных делах и признавая каждого канонического её Предстоятеля, который носит титул «Блаженнейший Митрополит Киевский и Всея Украины», — не допускается какого дополнения или вычитания из его титула без разрешения Константинопольской Церкви, — который является председателем Святейшего Синода, который ежегодно созывается из Архиереев, приглашаемых поочерёдно по их старшинству из числа имеющих епархии в географических границах Украины. Таким образом будут управляться дела Церкви в этой стране, как провозглашают божественные и святые каноны, свободно и в Святом Духе, и беспрепятственно, без любого другого внешнего влияния.
К тому же, этим подписанным Патриаршим и Синодальным Томосом мы признаём и провозглашаем установленную в пределах территории Украины Автокефальную Церковь нашей духовной дочерью и призываем все Православные Церкви признавать её как сестру и поминать под именем «Святейшая Церковь Украины», как таковую, что имеет своей кафедрой исторический город Киев, не может ставить епископов или учреждать приходы за пределами страны; уже существующие теперь подчиняются, согласно порядку, Вселенскому Престолу, который имеет канонические полномочия в диаспоре, так как юрисдикция этой Церкви является территория Украинского Государства.
И мы предоставляем ей привилегии и все суверенные права, принадлежащие автокефальной церковной Власти, так что теперь Митрополит Киевский и Всея Украины, осуществляя богослужения поминает «Всех Епископов Православных», а сонм всесвятейших Архиереев при нём поминает его имя как Первого и Предстоятеля Всесвятейшей Церкви в Украине. То, что касается внутреннего церковного управления, рассматривается, судится и определяется исключительно им и священным Синодом, следуя евангельскому и иному учению, согласно священным преданиям и уважаемыми каноническим постановлениям нашей Святой Православной Церкви, и установке 6-го канона I Никейского Вселенского Собора, определяет, что «если же при общем голосовании всех, которое будет справедливым, и согласно церковному канону, двое или трое через собственную склонность к спорам отрицают, то пусть имеет силу решение большинства», к тому же сохраняется право всех архиереев и другого духовенства на апелляционное обращение к Вселенскому Патриарху, который имеет каноническую ответственность принимать безапелляционные судебные решения для епископов и другого духовенства поместных Церквей, согласно 9-му и 16-му священными канонами IV Халкидонского Вселенского Собора.
Проясняем к вышесказанному, что Автокефальная Церковь Украины признаёт главой Святейший Апостольский и Патриарший Вселенский Престол, как и другие Патриархи и Предстоятели и имеет вместе с другими каноническими обязанностями и ответственностями, прежде всего для сохранения нашей Православной Веры невредимой и канонического единства и общения с Вселенским Патриархатом и другими поместными Православными Церквами незыблемыми. И к этому, Митрополит Киевский и всея Украины, как и архиереи Всесвятейшей Церкви Украины, избираются отныне в соответствии с надлежащими положениями божественных и священных Канонов и в соответствии с положениями её Устава, которые имеют во всём обязательно соответствовать положениям этого Патриаршего и Синодального Томоса. Все архиереи обязаны беспокоиться, чтобы с боголюбно пасти народ Божий, проводя в страхе Божием мир и согласие в стране и в своей Церкви.
Но чтобы во всём пребывала не умалённая связь духовного единства и общения святых Божиих Церквей, потому что мы научились «сохранять единство духа в союзе мира» (Еф. 4:3), то каждый Блаженнейший Митрополит Киевский и всея Украины должен поминать по древним преданиям святых Отцов наших, Вселенского Патриарха, Блаженнейших Патриархов и других Предстоятелей поместных Православных Церквей, в ряду Диптихов, согласно каноническому порядку, получив своё место после Предстоятеля Церкви Чехии и Словакии в священных диптиха и на церковных собраниях.
Таким образом, православная Церковь Украины, через своего Первого или канонического местоблюстителя Киевского престола, обязана участвовать по важным каноническим, догматическим и другим вопросам в межправославных совещаниях, которые собираются время от времени, по священным обычаям, от начал установленным Отцами. Первый же, поставленный, обязан обязательно посылать необходимые надлежащие Мирные Грамоты к Вселенскому Патриарху и к другим Предстоятелям, и сам вправе от них получать, начиная мирные поездки от Первопрестольной Церкви Константинополя по обычаям, получая от неё и Святое Миро, для проявления духовного единства с ней. Для решения крупных вопросов церковного, догматического и канонического характера следует Блаженнейшему митрополиту Киевскому и всея Украины, от имени Священного Синода своей Церкви обращаться к нашему Святейшего Патриаршему и Вселенскому Престолу, желая от него авторитетного мнения и твёрдого взаимопонимания, причём права Вселенского Престола на экзархат в Украина и священные ставропигии хранятся неприуменьшенными.
Итак, на всех этих условиях, наша Святая Христова Большая Церковь благословляет и провозглашает Православную Церковь Украина Автокефальной и щедро призывает на Иерархию на украинской земле, непорочный клир и благочестивый народ её, из неисчерпаемого сокровища Святого Духа, божественные дары, молясь, чтобы Первый и Великий Архиерей Иисус Христос, заступничеством пренепорочной и всеблагословенной Владычицы нашей Богородицы и Приснодевы Марии, святого славного и равноапостольного князя Владимира и святой славной княгини Ольги, преподобных и богоносных Отцов наших подвижников и монахов Киево-Печерской Лавры и других монастырей, да укрепит навсегда её в теле Единой, Святой, Соборной и Апостольской Церкви таким образом зачисленную Автокефальную Церковь Украина и подаст ей благостояния, единства, мира и роста, во славу Его и Отца и Святого Духа.
Таким образом, такое решено и рассужено и в радости оповещено вам от уважаемого Центра Православия было соборно утверждено, для постоянного хранения выдастся этот Патриарший и Синодальный Томос, написанный и подписанный в Кодексе нашей Великой Христовой Константинопольской Церкви, вручён в точной и идентичной копии Блаженнейшему Предстоятелю Святейшей церкви Украины, митрополиту Епифанию и Его Превосходительству Президенту страны господину Петру Порошенко, для вечного доказательства и постоянного представления.
Года две тысячи девятнадцатого, месяца января, 6 числа, индиктиона 12.
- ☦ Вселенский Патриарх Варфоломей, во Христе Боге решает
- ☦ митрополит Веррийский Пантелеимон,
- ☦ митрополит Итальянский и Мальтийский Геннадий,
- ☦ митрополит Германский Августин,
- ☦ митрополит Транупольский Герман,
- ☦ митрополит Нью-Джерсийский Евангел,
- ☦ митрополит Родосский Кирилл,
- ☦ митрополит Ретимнийский и Авлопотамский Евгений,
- ☦ митрополит Корейский Амвросий,
- ☦ митрополит Сингапурский Константин,
- ☦ митрополит Австрийский Арсений,
- ☦ митрополит Симский Хризостом,
- ☦ митрополит Чикагский Нафанаил.
Оригинальный текст(укр.)
ПАТРІАРШИЙ І СИНОДАЛЬНИЙ ТОМОС
НАДАННЯ АВТОКЕФАЛЬНОГО ЦЕРКОВНОГО УСТРОЮ ПРАВОСЛАВНІЙ ЦЕРКВІ УКРАЇНИ
Варфоломій, милістю Божою Архієпископ Константинополя, Нового Риму і Вселенський Патріарх
"Ви приступили до гори Сіонської… і до церкви первороджених" (Євр. 12:22-23), блаженний серед народів Апостол Павло говорить всім вірним: і дійсно Церква є горою, тому міцною і стійкою, непорушною і непохитною. Але хоча одним стадом та одним тілом Христовим є і називається Церквою Божою, яка повсюди має сповідання Православної віри, спільність таїнства у Дусі Святому і непорушність Апостольського спадкоємства і канонічного порядку, ще від апостольських часів складається з Церков розташованих по місцях і країнах, внутрішньо самоврядованих власними пастирями і вчителями, і служителями Євангелія Христового, тобто кожного місця єпископами, з причин не лише історичного значення міст і країн у світі, але й внаслідок особливих пасторських необхідностей у них.
Отож, оскільки благочестива і Богом бережена земля Україна укріплена і звеличена вищим промислом і отримала свою політичну незалежність, державні та церковні керівники якої вже майже тридцять років палко просять її церковного самоврядування та пліч-о-пліч з народом й одноголосно з давніми його проханнями свого часу зверненими до святішого Апостольського Константинопольського престолу, котрий за багатовіковим канонічним переданням зобов’язаний турбуватися про Святі Православні Церкви, які мають в цьому потребу, а найбільше про ті, які завше з ним зв'язані канонічними узами, як-от історична Митрополія Київська, - то наша Покірність з Преосвященними при нас Митрополитами та всечесними улюбленими в Святому Дусі братами і співслужителями, з обов’язку турботи Великої Христової Церкви за Православний світ, для зцілення постійно загрожуючих розколів та розділів у помісних Церквах, однодумно визначаємо та проголошуємо, щоб уся Православна Церква, що знаходиться в межах політично сформованої і цілковито незалежної держави України разом із Священними Митрополіями, Архієпископіями, Єпископіями, монастирями, парафіями і всіма в них церковними установами, що знаходиться під покровом Засновника Єдиної, Святої, Соборної і Апостольської Церкви Боголюдини Господа і Спасителя нашого Ісуса Христа, існувала віднині канонічно автокефальною, незалежною і самоврядованою, маючи Першого в церковних справах і визнаючи кожного канонічного її Предстоятеля, який носить титул "Блаженніший Митрополит Київський і Всієї України", - не допускається якогось доповнення чи віднімання від його титулу без дозволу Константинопольської Церкви, - який є головою Святішого Синоду, котрий щороку скликається з Архієреїв, запрошуваних почергово за їхнім старшинством, з числа тих, що мають єпархії в географічних межах України. Таким чином управлятимуться справи Церкви в цій країні, як проголошують божественні і святі Канони, вільно й у Святому Дусі, і безперешкодно, без будь-якого іншого зовнішнього впливу.
До того ж, цим підписаним Патріаршим і Синодальним Томосом, ми визнаємо і проголошуємо встановлену, в межах території України, Автокефальну Церкву нашою духовною донькою і закликаємо усі Православні Церкви визнавати її як сестру і згадувати під іменем "Святіша Церква України", як таку, що має своєю кафедрою історичне місто Київ, не може ставити єпископів чи засновувати парафії за межами держави; вже існуючі тепер підкоряються, згідно порядком, Вселенському Престолу, який має канонічні повноваження у Діаспорі, бо юрисдикція цієї Церкви є територією Української Держави.
І ми надаємо їй привілеї і всі суверенні права, належні автокефальній церковній Владі, так що відтепер Митрополит Київський і Всієї України, здійснюючи богослужіння поминає "Усіх Єпископів Православних", а сонм найсвятіших Архієреїв при ньому поминає його ім’я як Першого і Предстоятеля Найсвятішої Церкви в Україні. Те, що стосується внутрішнього церковного управління, розглядається, судиться і визначається виключно ним і священним Синодом, слідуючи євангельському та іншому вченню, згідно із священним переданням і шанованими канонічними постановами нашої Святої Православної Церкви, і настанові 6-го канону І Нікейського Вселенського Собору, який визначає, що "якщо ж при спільному голосуванні всіх, яке буде справедливим, і згідно церковного канону, двоє чи троє через власну схильність до суперечок заперечують, то нехай має силу рішення більшості", до того ж зберігається право всіх архієреїв та іншого духовенства на апеляційне звернення до Вселенського Патріарха, який має канонічну відповідальність приймати безапеляційні судові рішення для єпископів та іншого духовенства помісних Церков, згідно з 9-м і 16-м священними канонами IV Халкедонського Вселенського Собору.
Прояснюємо до вище сказаного, що Автокефальна Церква України визнає головою Святіший Апостольський і Патріарший Вселенський Престол, як і інші Патріархи і Предстоятелі, і має разом з іншими канонічними обов'язками і відповідальностями, насамперед для збереження нашої Православної Віри неушкодженою та канонічної єдності і спілкування з Вселенським Патріархатом й іншими помісними Православними Церквами непорушними. І до цього, Митрополит Київський і всієї України, як і архієреї Найсвятішої Церкви України, обираються віднині відповідно до належних положень божественних і священних Канонів і згідно з відповідними положеннями її Статуту, які мають в усьому обов’язково відповідати положенням цього Патріаршого і Синодального Томосу. Усі архієреї зобов’язані турбуватися, щоб боголюбно пасти народ Божий, провадячи в страху Божому мир і згоду в країні та в своїй Церкві.
Але щоб в усьому перебував не применшений зв'язок духовної єдності і спілкування святих Божих Церков, бо ми навчилися "зберігати єдність духа в союзі миру"(Еф. 4: 3), то кожний Блаженніший Митрополит Київський і всієї України повинен поминати за давніми переданнями святих Отців наших, Вселенського Патріарха, Блаженніших Патріархів та інших Предстоятелів помісних Православних Церков, у ряду Диптихів, згідно з канонічним порядком, отримавши своє місце після Предстоятеля Церкви Чехії і Словакії в священних Диптихах і на церковних зібраннях.
Таким чином, православна Церква України, через свого Першого чи канонічного місцеблюстителя Київського Престолу, зобов’язана брати участь стосовно важливих канонічних, догматичних та інших питань в міжправославних нарадах, які збираються час від часу, за священним звичаєм, від початків усталеним Отцями. Перший же, настановлений, зобов’язаний обов'язково посилати необхідні належні Мирні Грамоти до Вселенського Патріарха і до інших Предстоятелів, і сам має право від них отримувати, починаючи свої мирні поїздки від Першопрестольної Церкви Константинополя за звичаями, отримуючи від неї і Святе Миро, для вияву духовної єдності з нею. Для вирішення значних питань церковного, догматичного та канонічного характеру слід Блаженнішому митрополит Київський і всієї України, від імені Священного Синоду своєї Церкви звертатися до нашого Святішого Патріаршого і Вселенською Престолу, прагнучи від нього авторитетної думки і твердого взаєморозуміння, при чому права Вселенського Престолу на Екзархат в Україні і священні ставропігії зберігаються неприменшеними.
Отож, на усіх цих умовах, наша Свята Христова Велика Церква благословляє і проголошує Православну Церкву України Автокефальною і щедро закликає на Ієрархію на Українській землі, непорочний клір і благочестивий народ її, з невичерпного скарбу Святого Духа, божественні дари, молячись, щоб Перший і Великий Архієрей Ісус Христос, заступництвом всенеспорочної і всеблагословенної Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії, святого славного і рівноапостольного князя Володимира і святої славної княгині Ольги, преподобних і богоносних Отців наших, подвижників і монахів Києво-Печерської Лаври та інших монастирів, нехай укріпить назавше її в тілі Єдиної, Святої, Соборної і Апостольської Церкви таким чином зараховану Автокефальну Церкву України і подасть їй благостояння, єдність, мир і зростання, на славу Його і Отця і Святого Духа.
Таким чином таке вирішене і розсуджене і в радості сповіщене вам від шанованого Центру Православ’я було соборно затверджено, для постійного збереження видасться цей Патріарший і Синодальний Томос, написаний і підписаний в Кодексі нашої Великої Христової Константинопольської Церкви, вручений в точній і ідентичній копії Блаженнішому Пресдстоятелю Святішої Церкви України, митрополиту Єпіфанію і Його Високоповажності Президенту країни пану Петру Порошенку, для вічного доказу і постійного представлення.
Року дві тисячі дев’ятнадцятого, місяця січня, 6 числа, індиктіона 12.
- ☦ Вселенський Патріарх Варфоломій, в Христі Бозі вирішує
- ☦ митрополит Вріульський Пантелеймон,
- ☦ митрополит Італійський і Мальтійський Геннадій,
- ☦ митрополит Германський Августин,
- ☦ митрополит Транупольський Герман,
- ☦ митрополит Нью-Джерський Євангел,
- ☦ митрополит Родоський Кирилл,
- ☦ митрополит Ретімнський і Авлопотамський Євгеній,
- ☦ митрополит Корейський Амвросій,
- ☦ митрополит Сингапурський Костянтин,
- ☦ митрополит Австрійський Арсеній,
- ☦ митрополит Сімський Хризостом,
- ☦ митрополит Чиказький Нафанаїл.
|