ЗАЯВА ПАРТІЇ «ГОЛОС»: НАМ ПОТРІБНА НОВА СТРАТЕГІЯ ПЕРЕМОГИ
Повністю усвідомлюючи, що:
🔸 Крим та частина Донецької та Луганської областей – окупована територія України, і не можна розглядати їх окремо одне від одного;
🔸 На сьогодні не існує реалістичного та швидкого шляху повернути ці території на умовах України: ані військового, ані дипломатичного;
🔸 У нинішньому економічному стані повернення тільки частини Донбасу на умовах Росії, легітимізованих Мінськими домовленостями, несе ризик втрати незалежності та суверенітету країни;
ми вважаємо, що єдиний ефективний шлях для України сьогодні — це вийти з Мінських угод і заморозити ситуацію до посилення власних позицій.
Ми боремося на два фронти — з Росією на зовнішньому фронті, з корупцією, слабкою економікою та неефективністю державних інституцій на внутрішньому. Поки що повернути Крим та Донбас на умовах, прийнятних для України, неможливо. Тому потрібно будувати країну, розвивати економіку і повертати свої землі, коли в нас буде достатньо сил, а міжнародна ситуація буде цьому сприяти.
Сьогоднішня Росія не готова до конструктивної розмови. Вона продовжує політику, розпочату в 2014 році: створити контрольовану автономію в складі України, яка знищить нас зсередини. Так очікувана президентом Зеленським поїздка на зустріч в Нормандському форматі може принести лише дві речі: групову фотографію і примушення України до миру на умовах Москви. З виборами без контролю над кордоном, бо так записано в Мінських угодах.
Саме тому час визнати реальність і вийти з Мінських угод. При цьому не відходити ні на крок назад: ані на військовому, ані на дипломатичному фронтах. Але всі маємо зрозуміти: повернути Крим і частину Донецької та Луганської областей на наших умовах поки що немає можливості.
Україна має перегрупуватись і зібрати сили, щоб повернути втрачені території та людей, які стали заручниками агресора. Повернути в тому числі ментально.
Війна з Росією не має військового розв'язання сьогодні. Але ми маємо посилювати військову спроможність України і бути готовими переважити на свою користь силове протистояння, якщо раптом воно станеться завтра. Створювати стаціонарні військові бази, навести лад у ротації, інфраструктурі та забезпеченні армії.
Війна з Росією не має дипломатичного розв'язання сьогодні, але може отримати його завтра. Ми маємо посилювати свої дипломатичні позиції та бути готовими задіяти всі доступні міжнародні важелі проти агресора. Сьогодні міжнародна ситуація не є сприятливою для нас. Але завтра все може змінитися, і для цього потрібно докладати зусиль. А щодо санкцій — не треба розповідати нам про їх втрату. Якраз виконання Мінських угод веде до їх зняття. Ми втратимо і санкції, і суверенітет.
Війна з Росією поки що тримає в заручниках мешканців окупованих територій Сходу та Криму. Ми справді хочемо повернути своїх, але цьому заважають російські танки і російське телебачення. Пропонований росіянами «мир» може принести тільки «русский мир» на всю територію України. Ми мусимо створити програми дієвої, реальної підтримки тих, хто готовий переїхати і хто переїхав уже. І готуватися до деокупації та реінтеграції в момент, коли вона стане можлива.
І найголовніше: який би шлях ми не обрали для повернення своїх територій і людей — Україна повинна накачати також і економічні м'язи. Агресор не поверне нам забезпечених житлом і роботою людей, квітучі сади і розміновані поля. У нас попереду дуже багато важкої роботи з відновлення, на яку нам має вистачити економічних сил. Для цієї підготовки теж потрібен час. Процвітаюча економіка та заможні громадяни — найкращий аргумент правильності нашого шляху. І для наших міжнародних партнерів. І, головне, для наших співвітчизників з обох боків лінії розмежування.
Україна має вийти з Мінських угод і зосередитись на державних інтересах: зупинитися, навести лад, зібрати сили і спланувати мир на своїх умовах. І реалізувати цей план з сильної позиції — тоді, коли для цього з’являться реальні можливості.
Починати треба вже сьогодні.
